Микола Різниченко. Ми поспішаємо, а пам’ять не прощає

Я дивлюсь на фотознімки залишені,Нам, батьками, із тих ще часів.Почуття суперечливі, змішані,Чому жити тоді я спішив.          Я стою поруч мами усміхнений,         А навколо велика рідня.         Я проблемами ще не обвішаний,         Лиш чекаю наступного дня. Принесе він, напевно, цікаве щось.Мама хліб у печі спече.Тато зробить мені санчата.І вірьовочку черезплече.          Я вже потім про все […]

переглядів: 234 

читати далі