Микола Різниченко. Ми поспішаємо, а пам’ять не прощає
Я дивлюсь на фотознімки залишені,Нам, батьками, із тих ще часів.Почуття суперечливі, змішані,Чому жити тоді я спішив. Я стою поруч мами усміхнений, А навколо велика рідня. Я проблемами ще не обвішаний, Лиш чекаю наступного дня. Принесе він, напевно, цікаве щось.Мама хліб у печі спече.Тато зробить мені санчата.І вірьовочку черезплече. Я вже потім про все […]
переглядів: 362
читати далі