Село, підпорядковане Покровській селищній раді. Спочатку це був хутір Зеленодолинський, який згодом переріс у село. Назва вказує на його місцезнаходження – в зеленій долині. В даному випадку – неподалік від річки Вовча в долині. Топономія Дніпропетровщини / [упоряд. М.С. Богомаз, В.С. Мороз]. — Дніпропетровськ: ВАТ “Дніпрокнига”,— 2006р.,— 448 с. переглядів: 23
переглядів: 23
читати даліСело, підпорядковане Катеринівській сільраді. Розташоване в луговій долині за невеличкою річкою – лівою притокою річки Вовча. Засноване в першій чверті ХХ ст. Назву надано за місцем розташування села – за річкою. Топономія Дніпропетровщини / [упоряд. М.С. Богомаз, В.С. Мороз]. — Дніпропетровськ: ВАТ “Дніпрокнига”,— 2006р.,— 448 с. переглядів: 14
переглядів: 14
читати даліСело, підпорядковане Березівській сільраді. У часи козаччини у цьому районі існували чисельні хутори та зимівники запорозьких козаків. Тож назва хутора, а потім села, данина пам’яті тих славних лицарів нашого народу. Крім того, сюди переселялись жителі з сіл Запорізької області. Топономія Дніпропетровщини / [упоряд. М.С. Богомаз, В.С. Мороз]. — Дніпропетровськ: ВАТ “Дніпрокнига”,— 2006р.,— 448 с. переглядів: 17
переглядів: 17
читати даліСело, підпорядковане Вишнівській сільській раді. Виникло в 50-х роках ХІХ століття і назване іменем поміщика Єгора Гниди на (в деяких документах Гнедіна), тогочасного власника земель села. Топономія Дніпропетровщини / [упоряд. М.С. Богомаз, В.С. Мороз]. — Дніпропетровськ: ВАТ “Дніпрокнига”,— 2006р.,— 448 с. переглядів: 11
переглядів: 11
читати даліСело, підпорядковане Орлівській сільраді. Засноване в 1924 році на вільних землях в степу. Назва виникла з мрії перших поселенців, котрі планували насадити дерева в голому степу, щоб біля села буяла зелена діброва. Тому й село наперед назвали відповідно. Топономія Дніпропетровщини / [упоряд. М.С. Богомаз, В.С. Мороз]. — Дніпропетровськ: ВАТ “Дніпрокнига”,— 2006р.,— 448 с. переглядів: 13
переглядів: 13
читати даліСело підпорядковане Вишнівській сільській раді. Утворене в 1861 році. Розташоване на правому березі річки Янчур. Поміщик на ім’я Данило Гнидін (звідси й назва села) відвів селянам найгірші глинисті землі. Першими поселенцями були кріпаки. Власних прізвищ вони не мали, а оскільки були привезені поміщиком з Гуцульщини, то й називали їх просто «гоцулями». Чимало таких прізвищ збереглося […]
переглядів: 26
читати даліСело, підпорядковане Андріївській сільраді. Розташоване на правому березі річки Гайчур. Назване за ім’ям першого поселенця Герасима. Виникло в першій чверті ХХ ст. Топономія Дніпропетровщини / [упоряд. М.С. Богомаз, В.С. Мороз]. — Дніпропетровськ: ВАТ “Дніпрокнига”,— 2006р.,— 448 с. переглядів: 19
переглядів: 19
читати даліСело, підпорядковане Покровській селищній раді. Виникло з двох невеликих поселень в балках Мечетній та Гапоновій. Балки були заселені в 1921 році. Балка Мечетна отримала назву від залишків руїн мечеті, а Гапонова – від першого поселенця в ній, селянина на ім’я Гапон. Гапон – це ім’я похідне, або змінене в місцевій говірці Агафон (Агафон – Агапон […]
переглядів: 23
читати даліСело, підпорядковане Олександрівській сільраді. Як більшість сіл цього району, воно постало з хутора, який заснували малоземельні та безземельні селяни з навколишніх сіл. Назва хутора, а потім і села походить від гаю – невеликого лісного масиву на околиці поселення. Топономія Дніпропетровщини / [упоряд. М.С. Богомаз, В.С. Мороз]. — Дніпропетровськ: ВАТ “Дніпрокнига”,— 2006р.,— 448 с. переглядів: 25
переглядів: 25
читати даліСело, центр сільради. Розташоване на берегах річки Кам’янка, правої притоки річки Вовча. В 1696 році на цьому місці осіли зимівниками запорожці. Зимою 1769 року під час останнього татарського нападу на Запорожжя і Україну поселення було знищене і відновилось лише в 1770 році, коли тут осів відставний запорізький старшина Гаврило Блакитний. Восени 1775 році за розпорядженням […]
переглядів: 24
читати далі