Село, підпорядковане Андріївській сільраді. Виникло в 1926 році на місці хутора з назвою Двір № 1, коли сюди переселились члени комуни «Маяк» з Полтавської губернії, де їм бракувало землі для обробітку. Комунари назвали своє село Комунарівкою. Назва походить від слова «комуна», що в перекладі з латинської означає «група людей, які живуть разом». У першому десятилітті […]
переглядів: 10
читати даліСело, підпорядковане Великомихайлівській сільській раді. Засноване в 1923 році переселенцями з села Маломихайлівка, походження назви очевидне. Топономія Дніпропетровщини / [упоряд. М.С. Богомаз, В.С. Мороз]. — Дніпропетровськ: ВАТ “Дніпрокнига”,— 2006р.,— 448 с. переглядів: 5
переглядів: 5
читати даліНа північ, за п’ять кілометрів від села Вишневого, вліво від високовольтної лінії електропередач Запоріжжя-Донецьк, у верхів’ї балки Кам’януватої розгяглося село Новоолександрівка. Свій історичний початок воно буру в 1906 році, коли багатий поміщик Каришев, наполоханий наростанням революційних подій в Росії, почав розпродувати свої земельні володіння. Група зацікавлених селян-багатіїв із села Олександрівки, колишньої Покровської волості, закупила в […]
переглядів: 16
читати даліСело, підпорядковане Березівській сільраді. Розташоване в південній частині району. Засноване в кінці ХІХ століття переселенцями з різних сіл сучасного Покровського району. Чимало переселилось селян з с. Миколаївка, тому село було назване Новомиколаївкою. Топономія Дніпропетровщини / [упоряд. М.С. Богомаз, В.С. Мороз]. — Дніпропетровськ: ВАТ “Дніпрокнига”,— 2006р.,— 448 с. переглядів: 15
переглядів: 15
читати даліСело, підпорядковане Андріївській сільраді. Єврейська колонія, заснована в 40-х роках ХІХ століття. В 1859 році за даними Х держревізії в колонії було 19 дворів та 501 житель. Село залишалось єврейською колонією до Жовтневої революції 1917 року. У 1913 році в Нечаївці було 41 двір, 468 жителів, молитовний будинок, школа та фельдшер. Пустонечаївка – мабуть, тому, […]
переглядів: 12
читати даліСело, підпорядковане Орловській сільраді. Виникло в 1910 році при проведенні столипінської реформи в повіті спочатку як хутір Павлюка в однойменній балці. У 1923 році хутір отримав статус села з назвою Зелений Гай. Оскільки в області сіл з такою назвою було більше десяти, то влада згідно з постановою Верховної Ради УРСР від 7 березня 1946 року […]
переглядів: 17
читати даліСело, центр сільради. Старовинне запорозьке поселення другої половини XVII століття. Розташоване на берегах степової річечки Берестова під первісною назвою Веселе. Про значний вік поселення свідчить хоча б такий факт. Феодосій приводить документ, що в 1799 році в державному селі Малій Михайлівці нараховувалася величезна як на той час кількість жителів – 1899 осіб. Після скасування Нової […]
переглядів: 5
читати даліСело, підпорядковане Великомихайлівській сільській раді. Знаходиться в південній частині району, прилягаючи до межі з Донецькою областю. Село виникло з хутора на землі, яка належала сім’ї землевласників Малієвих, що мали угіддя і в сусідньому Межівському районі. Назви заснованих ними населених пунктів також походять від їхнього прізвища, як і це село, засноване в кінці ХІХ століття. Топономія […]
переглядів: 8
читати даліСело, підпорядковане Орловській сільраді. Після скасування кріпацтва селяни, отримавши земельні наділи, утворили три хутори, котрі згодом були названі Ягідними № 1, № 2, № 3, бо в садибах хуторян вирощувалось багато всіляких ягід, та особливо – малини. В радянські часи хутори Ягідні були об’єднані в село, назване відповідно Малинівка. Топономія Дніпропетровщини / [упоряд. М.С. Богомаз, […]
переглядів: 17
читати далі