Авторська розповідь ТАК СТАЛОСЯ, що з рідного гнізда я злетіла жовторотим пташеням. Роки минали, в гості приїздила рідко. Своя сім’я, діти — одне за другим. Чула, що почали виплату-компенсацію колишнім остарбайтерам. Покладалась на сестер: подадуть документи куди слід, отримають згорьоване мамою в неволі «добро». Не знаю деталей і причин того, що змусило моїх сестер облишити […]
переглядів: 331
читати даліПроглянувши старі світлини,Перенесусь в далекі днини…Поміж старих пожовклих фотоЄ майстра зі світлин робота. Він дарував яскраві миті,На згадку про літа прожиті,Моменти щастя, світ природи,Коней красу, їх дух свободи… Як можна коней не любити?Вони довірливі, мов діти,А від природи — відчайдухи!В них досконалі тіло й рухи. Летять в степу, мов на долоніНевтримні, дивовижні коні.Туди — де […]
переглядів: 492
читати даліВідчиняю вікно,А в дворі, тане сніг.Я кохаю давно,Та довести не зміг.Що ось знову веснаЩемко душу хвилює,Ти для мене однаІ давно вже люблю я.Та злітають роки,Немов хмари крилаті,Я тобі залюбкиПринесу знов на святоКвіти серця й весни —Це чарівне створіння.І дай, Бог, щоб вониДарували прозріння.Тож молю, усміхнись,Принеси в дім надію,Ось тепер, не колись,Хай здійсняються мрії.Щоб ти знов […]
переглядів: 706
читати даліЦе остання світлина моєї прабабусі зроблена два роки тому. На ній я, Марійка, і моя прабабуся, теж Марія, Марія Моїсеївна. На фото — 20 серпня 2020, коли уся наша дружня родина з’їхалась до прабабусі, щоб привітати з 95-річним ювілеєм. Прабабуся моя — довгожитель. Тоді, мабуть, я вперше почула це слово і подумала: «Як це класно […]
переглядів: 377
читати даліЛюблю проводити святаКоли в дітей палають очі,Коли зубів у них лиш два,І посміхатись мені хочуть! Бо я не граю, я — живуВкладаю душу в кожне свято,Роблю я казку наяву,Бо я — дитячий аніматор. Захаренко Дмитро Сергійович(11.01.2005, смт Покровське )Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування переглядів: 534
переглядів: 534
читати даліБуває, мені сниться сон, такий гіркий,Такий безжальний, аж пекучий та терпкий.Вже й ніч як тінь, відсунеться від вікон,А я лежу й боюсь піднять повіки. Той сон — про маму, а вірніш, її відсутність.Мама померла — є така у світі неминучість.А сниться… я йду в наш дім до неї в гості,Мене стрічають два котиська сірохвостих.Заходжу в […]
переглядів: 594
читати даліНа цій фотографії моя мама зі своїми друзями в місті Іркутськ. Це її і моє улюблене фото. Пам’ятаю, як я його побачила вперше. Тоді мені було років з шість. Мама сиділа, як і зазвичай, за швейною машинкою, але не шила, а дивилася фотоальбом. По щоках у неї котилися сльози. Мама плакала рідко, вона була сильною […]
переглядів: 501
читати даліВ сонячний день потеплішав захмарений лютий —Місяць зимовий здає білосніжні права:Дзвоник синички у тишу закутий,Радісно піснею щастя тепер ожива! Це оглядає вже березень сніжне свавілля —Погляд весняний не сплутати зовсім ні з чим!Скоро весна розмалює зеленим довкілля,З теплим Ярилом із неба промінням ясним. Я пам’ятаю цю мить, хоч і давня ця днина,Та вже такою вона, […]
переглядів: 644
читати даліКорівчина на селі — це цілий скарб, але не буде вона скарбом без твоєї щоденної праці. Корівка-годувальниця, вже стає як член сім’ї. Знаєш усі її повадки, характер. Ти за нею доглянеш, а вона тобі віддячую своєю любов’ю і молочком, з якого починається життя. Так ось: про початок життя нашої красуні телички Розалії. Її мама Волга, […]
переглядів: 814
читати далі
Щорічний літературний конкурс, який проводиться на Покровщині за ініціативи Покровського поетичного клубу «Ліра», КЗК «Покровська бібліотека» та підтримки відділу культури, туризму, національностей та релігій виконавчого комітету Покровської селищної ради мав назву «Історія однієї світлини». До конкурсу запрошувалися всі бажаючі. Єдина умова – фотокартка мусить посісти важливе місце у сюжеті конкурсного твору і бути відповідною. Для […]
переглядів: 3,018
читати далі