Хоружа Наталія Олександрівна

Наталія Олександрівна Хоружа (9 червня 1972, місто Першотравенськ, Дніпропетровська область — 2 лютого 2017, поблизу селища міського типу Луганське, Бахмутський район, Донецька область) — українська військовослужбовиця, молодший сержант, санітарна інструкторка 1-ї роти 1-го механізованого батальйону 54-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України. Учасниця російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (посмертно).

Народилася 9 червня 1972 року в місті Першотравенську Дніпропетровської області. Після закінчення середньої школи у 1990 році закінчила медичне училище у місті Дніпрі за спеціальністю «медична сестра».

Працювала медсестрою в селі Зелений Гай на Дніпропетровщині. Згодом вийшла заміж та переїхала до чоловіка в селище міського типу Просяна Покровського району, де продовжила працювати за фахом у районній поліклініці.

30 серпня 2016 року Покровським райвійськкоматом добровільно уклала контракт на проходження військової служби. Ще до цього, з осені 2015 року, брала участь в антитерористичній операції на сході України. Після двох місяців роботи в медпункті зголосилася поїхати на передову санінструкторкою роти. Окрім медичної допомоги та евакуації поранених під обстрілами, підтримувала бійців морально, поєднуючи обов’язки медика і психологині.

2 лютого 2017 року виїхала на санітарній машині за трьома пораненими внаслідок мінометного обстрілу в район селища Луганське на Світлодарській дузі. Надавши першу допомогу, вона відправила двох поранених до шпиталю, а третього супроводила на опорний пункт.

Коли Наталія сіла в іншу санітарну машину, автомобіль зазнав прицільного удару протитанкової керованої ракети (ПТРК), випущеної російськими терористами. Внаслідок прямого влучення санінструктор Наталія Хоружа загинула. Водій машини зазнав тяжких поранень, а поранений боєць дістав контузію.

Похована на кладовищі селища міського типу Просяна. У неї залишилися батьки, сестра, чоловік Сергій та донька Оксана.

Нагороди та вшанування пам’яті

• Орден «За мужність» III ступеня (8 лютого 2017 року, посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
• У Львові на Алеї героїнь у парку культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького на її честь висаджено дерево.

переглядів: 80