До 160-річчя від дня народження
Ще за життя ім’я архітектора Владислава Городецького було овіяне легендами, а його дивовижні витвори стали не лише відомими, але й улюбленими. Інтерес до його архітектурної спадщини з плином часу не згасає, бо в ній закладено те, що можна з повним правом віднести до мистецтва самого високого ґатунку. Ніхто в Україні не зміг повторити архітектурні фантазії Городецького.
Будинки, храми, залізничні вокзали та фабрики, які він збудував, зараз вважаються найбільш вражаючими архітектурними пам’ятками. В історію архітектури В.Городецький увійшов як будівничий модерну. А модерн не знає вузької спеціалізації художника. Уникаючи всього, що звичайне і буденне, створюючи неповторні витвори мистецтва, Городецький у кожному зі своїх шедеврів в унікальний спосіб поєднував і суміщав різні стилі.
Але не тільки своїми архітектурними творами цікавий Городецький — історія і стиль його життя нагадують пригодницький роман. Елегантний, ексцентричний пан, пристрасний мисливець, спортсмен, романтик у творчості та водночас підприємець і меценат. А ще — дизайнер сценічних костюмів і взуття, ювелірних прикрас, майстер гравюр і ширм для дам, автор чудових акварельних пейзажів, які купували навіть солідні колекціонери. Архітектор захоплювався новітніми технологіями свого часу: один із перших київських телефонів і автомобілів належали Городецькому, він піднімався у небо на одному з перших літаків і був добре знайомий з іншим відомим киянином — авіаконструктором І. Сікорським.
Городецький був «абсолютно неординарною» і надзвичайно талановитою людиною та обожнював приголомшувати оточуючих і залишив би улюбленому місту ще немало своїх архітектурних автографів, якби не руйнівний подих більшовицької революції. Свідок величезних соціальних потрясінь в Україні, повністю втративши всі свої маєтності, емігрував в Польщу, потім — на Схід, в Іран. Далеко від рідного дому зодчий продовжує займатись тим, що вміє робити найкраще — порушувати кордони можливого та будувати унікальні споруди. Він зміг би розбудувати значну частину Ірану, якби не серцевий напад.
Епатажний архітектор, якому вдалося змінити облік Києва, похований на католицькому цвинтарі в Тегерані у 1930 році. На його могилі встановлено просту кам’яну брилу сірого кольору, яким він так широко користувався у своїх спорудах. Напис на камені викарбовано польською мовою: «С. п. Владислав Лєшек Городецький. 23.5.1863—3.1.1930. Професор архітектури. Нехай чужа земля буде легкою».
Городецький Владислав Владиславович
Народився нащадок старовинного польського шляхетного роду Лєшек Дезидерій Владислав Городецький (таким було його повне ім'я) — майбутній архітектор Владислав Владиславович Городецький 4 червня. 1863 року в селі Шолудьки Брацлавського повіту Подільської губернії (нині Немирівського району Вінницької області).
переглядів: 1,669
