Кирило та Мефодій – корифеї просвітництва

Новини

(До Дня слов’янської писемності та культури та до
Дня рівноапостольних Кирила і Мефодія)

Брати Кирило і Мефодій, народились і виросли в Македонії, при царському дворі, у сім’ї знатного вельможі сотника Лева. Він мав сімох синів. Батько – болгарин, мати Марія – гречанка. Старший брат Мефодій понад дев’ять років був воєводою, потім став монахом, а згодом з молодшим братом Костянтином (перед смертю прийняв чернече ім’я – Кирило) здійснював подвижницькі місії, відстоював і пропагував християнство.

Кирило і Мефодій були творцями слов’янської азбуки

  •  Кирило розробив першу упорядковану слов’янську абетку і цим поклав початок широкому розвитку слов’янської писемності. Вона складалася із 43 букв. В основі її лежав грецький алфавіт. Для звуків, однакових у слов’янській та грецькій мовах, використовували грецькі літери.
  • Для звуків, притаманних лише слов’янської мові, було створено 19 знаків простої форми, зручної для написання, які відповідали загальному графічному стилю кириличної абетки. Кирилиця враховувала й правильно передавала фонетичний склад старослов’янської мови. Проте була в ній одна суттєва вада: вона містила шість грецьких літер, зайвих при передачі слов’янської мови (у науці, до речі, немає єдиного погляду з питання, яку азбуку створив Кирило – – кирилицю чи глаголицю).
  • Кирило і Мефодій зробили переклад з грецької багатьох книг, започаткувавши тим, самим формування старослов’янської книжкової справи.
  •  Кирило і Мефодій протягом тривалого часу проводили серед західних і південних слов’ян просвітницьку роботу; сприяли поширенню грамоти серед цих народів.

Також Кирило і Мефодій підготували цілу когорту учнів (близько 200 осіб), які стали гідними продовжувачами традицій своїх учителів не лише у Великій Моравії, а й в Болгарському царстві.

Завдяки неперевершеному дипломатичному хисту св. Кирила та Мефодія слов’яни першими в Європі офіційно здобули право говорити з Богом рідною мовою, а вся їхня діяльність слугує єдності християнської церкви і в минулому, і нині.

На початку лютого 869 року здоров’я Кирила погіршилося, 14 лютого його не стало. На 16 років пережив брата Мефодій. Останні літа його життя пройшли в роботі над слов’янськими перекладами. Він помер у 885 р.

Кирилиця – слов’янська азбука, за іменем її творця вживалася протягом сотень років, є основою сучасної азбуки всіх слов’янських народів. Нею користуються українці, росіяни, білоруси, серби, македонці. Слов’янський алфавіт обслуговує 10% населення Землі. Нею написані «Повість минулих літ», «Слово о полку Ігоревім». Кирилу і Мефодію поставлено пам’ятник на території Києво-Печерської лаври.

Святі Кирило та Мефодій показали і сучасникам, і прийдешнім поколінням, що лише невтомна просвітницька праця, освячена християнською любов’ю, дає щедрі плоди, які здатні служити людям тисячоліття. Обидва брати були канонізовані Східною (православною) Церквою та названі «рівноапостольними» й примислені до святих Західною (католицькою) церквою. У 1980 році Папа Іван Павло П оголосив святих Кирила та Мефодія «покровителями» Європи.

Оригінали творів Кирила і Мефодія не збереглися. Творами Кирила учені вважають «Азбучну молитву», «Пролог до Євангелія» та ін. Мефодія називають автором гімну на честь Дмитра Солунського.

Цікаві факти про найстаріші книги

 Найдавнішою книгою в Україні є датоване першою половиною ХІ ст. «Євангеліє». Привезла його у Реймс, колишню столицю Франції, дочка Ярослава Мудрого – Анна (дружина французького короля Генріха 1), як батьківське благословення. Протягом століть це «Євангеліє» було невід’ємним атрибутом під час коронації французьких королів. Оригінал книги зберігається у національній бібліотеці Парижа.

Є в Україні і визначні пам’ятки книжкового мистецтва:

«Остромирове Євангеліє» (1056-1057);
«Ізборник Святослава» (1073),
«Руська правда» (ХІ – ХП ст.),
«Повість временних літ» (поч. ХІ ст.) Нестора-літописця.

  •  З певністю можна сказати, що книжка ще за часів Київської Русі була у великій пошані. Так, в одній давній книзі читаємо: «Ум без книг, як птиця без крил. Як і вона злетіти не може, так і ум не домислиться досконалого розуму без книг.»
  • Для того, щоб виготовити одну копію рукописної книжки, необхідно було працювати не один день і не один місяць. Тому переписувачі й раділи, закінчивши роботу. І частенько залишали на згадку таку приписку: «Як радіє заєць, вирвавшись із тенет, а птах із стін. А боржник – од лихваря, а холоп – від господаря, так само радів переписувач, закінчивши книгу, дописавши останню сторінку.»
  • Найдавніша наша писемна пам’ятка «Ізборник Святослава», укладений 1073-1076 рр. для київського князя Святослава Ярославовича. Поряд з творами церковно – релігійного характеру він містить твори, в яких роз’яснюються норми поведінки людини за різних побутових обставин.
  • Книжку (Пересопницьке Євангеліє справедливо (називають вершиною українського книжкового мистецтва середини ХМІ ст. Під час інавгурації Президенти України присягаються на Пересопницькому Євангелії.
  • Перша в Україні бібліотека була заснована великим київським Князем Ярославом Мудрим 1037 року в Київському Софіївському Соборі. В ній зберігалося понад 850 томів різних рукописних творів.

В нашій бібліотеці було оформлено книжкову виставку «Слов’янське слово і культура – витоки і сучасність». Проводяться інформаційні-пізнавальні бесіди з читачами біля виставки.

переглядів: 958 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *