Щорічно, у третю неділю травня, в Україні вшановують пам’ять жертв політичних репресій.
Увесь радянський період в історії України позначений репресіями. За час комуністичного режиму, за підрахунками істориків, через репресії радянських каральних органів (ЧК-ОГПУ-НКВС-МГБ-КДБ) пройшло понад 10 мільйонів громадян. Радянська влада створила тотальну систему стеження і доносів, а на території російського Сибіру для утримування репресованих та використання їхньої праці була організована спеціальна система таборів ГУЛАГ.
Репресії торкнулися усіх верств населення, представників усіх соціальних груп і професій: від селян і робітників – до науковців, митців та священників. В Україні практично немає людей, чиїх би родин , у тих чи інших формах, не торкнулися репресії.
30-ті роки ХХ століття стали трагічними для української культури та літературно-мистецького покоління. Щоб придушити вільну думку, викликати страх, укріпити покору, сталінський режим розгорнув масові репресії. У сучасну публіцистику, наукову літературу увійшов образ «розстріляного відродження». У 1930 р. був організований судовий процес над Спілкою визволення України, яка нібито була створена для відділення України від СРСР. Головні обвинувачення були висунені проти віце-президента Всеукраїнської Академії наук С. Єфремова. Перед судом постало 45 чоловік, серед яких були академіки, професори, вчителі, священнослужитель, студенти. Були винесені суворі вироки, хоча насправді ніякої підпільної організації не існувало. Подальші арешти в середовищі діячів науки і культури і жорстокі розправи проводилися без відкритих процесів. Закрили секцію історії Академії наук, був арештований М. Грушевський. Його незабаром звільнили, але працювати перевели до Москви. Туди ж перевели і кінорежисера О. Довженка.
Обвинувачення в буржуазному націоналізмі було висунене проти наркома освіти М. Скрипника – старого більшовика, одного з керівників Жовтневого повстання. Він був одним з небагатьох, хто не побоявся відкрито виступити з критикою сталінських методів, відстоював політику українізації. У 1933 напередодні арешту Скрипник застрелився.
13 травня 1933 року в Харкові, у будинку письменників «Слово», на знак протесту проти арешту письменника Михайла Ялового, покінчив життя самогубством поет і прозаїк Микола Хвильовий. Ця подія стала символом кінця українського національного відродження та початком репресій української інтелігенції, які переросли в масові після пленуму ЦК ВКП(б) у лютому—березні 1937 року. А 31 липня вийшов наказ місцевим органам НКВС, згідно з яким за чотири місяці потрібно було репресувати 268 950 чоловік, з них знищити 75 950…
У 1938-1954 майже 238 українських поетів, прозаїків, перекладачів, літературознавців, викладачів, театральних діячів було знищено тоталітарним сталінським режимом…, хоча багато з них були прихильниками радянської влади, воювали за неї, відбулися як письменники вже після революції. За підрахунками істориків літератури, з них 17 розстріляні, 8 покінчили життя самогубством, 16 пропали безвісти, 7 померли в ув’язненні. Зазнавав арешту М. Рильський, 10 років провів у таборах за обвинуваченням в участі у міфічній Українській військовій організації Остап Вишня,
Жорстокої розправи зазнали митці кобзарського цеху. За різними підрахунками упродовж 1930-х років московською владою було розстріляно від 200 до 337 кобзарів, бандуристів та лірників, серед загиблих – композитор і мистецтвознавець, засновник харківської школи бандури Гнат Хоткевич.
Про масштаби репресій говорить і такий факт: з 85 вчених-мовознавців репресували 62. Лише наркомат освіти «очистили» від 2 тисяч співробітників.
Масові розстріли в’язнів Соловецької тюрми особливого призначення були вчинені 11 березня та 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох (Карелія). У списку загиблих: поет-неокласик Микола Зеров, драматург Микола Куліш, прозаїки Валер’ян Підмогильний, Павло Филипович, Олекса Слісаренко, Григорій Епік, Валер’ян Поліщук, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріз, Михайло Яловий, Закрили театр «Березіль», арештували і розстріляли всесвітньо відомого режисера Л. Курбаса.— увесь цвіт української культури.
До Дня пам’яті жертв політичних репресій в бібліотеці оформлено книжкову виставку «Стежками пам’яті. Митці «розстріляного відродження», проводяться бесіди з читачами біля виставки.
переглядів: 1,055
