Юрій Ніколаєнко. Велике прання

«Історія однієї світлини»

Тато й мама на роботі,
А у нас свої турботи.
Мила дружня парочка,
Сестрички-господарочки.
Замала іще Світланка
І доросліша Тетянка.

Мов у річці каченята,
Знай хлюпочуться дівчата.
Не ледащо — ми чистюлі!
Миєм ложки і кастрюлі,
Все відбілим, відперемо
Чистоту ми збережемо.

Любим маму рідну й тата,
Допоможем їм завзято!
Гріє літнє сонечко —
Сміються мої донечки.
Щасливі дітки-квітоньки
Сестриченьки-лебідоньки.

Що вас в житті, ген там, чекає
Господь один, мабуть, лиш знає…

переглядів: 230 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *