Марія Каліберда. Остання світлина моєї прабабусі

Новини

Це остання світлина моєї прабабусі зроблена два роки тому. На ній я, Марійка, і моя прабабуся, теж Марія, Марія Моїсеївна. 

На фото — 20 серпня 2020, коли уся наша дружня родина з’їхалась до прабабусі, щоб привітати з 95-річним ювілеєм. Прабабуся моя — довгожитель. Тоді, мабуть, я вперше почула це слово і подумала: «Як це класно довго-довго жити, радіти сонцю, милуватися квітами, бігати по траві!»

Ми з бабусею народились обоє в серпні, мене і назвали в честь неї. Вона мене завжди називала тільки Марійкою. І зовні я на неї схожа, від прабабусі я успадкувала темний колір очей і смугляву шкіру.

На жаль, сьогодні прабабусі вже немає, через три місяці після її ювілейного Дня народження бабусі не стало. Останні роки вона заслабла, але зберігала ясний розум. Приходячи з мамою її провідувати, я дивилась на її зморшки, на її натруджені руки і уважно прислухалася до її розповідей про життя.

Малою можливо, я не все розуміла. Але мені запам’яталось, як прабабуся розказувала про далекі воєнні роки, про те, як вона молодою дівчиною втекла з потягу, на якому вивозили дівчат і хлопців у Німеччину. Як вона довго тоді добиралася додому, як майже місяць переховувалась від фашистів на горищі. Слухаючи це, я малювала у своїй дитячій уяві страшні картини. Прабабуся часто повторювала: «Не дай вам, Боже, діти, пережити війну і голод. Не дай Боже». Я помічала, що мої бабуся Валя і дідусь Вова чомусь сумно опускали очі і про щось задумувались. А прабабуся Марія тільки важко зітхала.

Мені вже 10 років, і я тепер розумію, чому вона часто повторювала ті слова. Війна прийшла в Україну, і стільки горя вона принесла людям! Я вже доросла, і все бачу. Я не хочу, щоб у моїй країні лунали вибухи, плакали люди, горіли будинки, школи, поля!!! У нас така гарна земля! Я хочу, щоб вона цвіла, зеленіла, а люди раділи сонцю. Ті люди, які заподіяли моїй країні велике горе, повинні бути покарані усім світом. Я так хочу цього!

Я вірю у наших захисників, вірю в Україну! Я хочу, щоб люди у нас жили довго-довго, як і моя прабабуся, щоб у кожної дитини були бабусі, дідусі і пра- пра-… Щоб влітку завжди було до кого їхати на канікули. Хай буде мир!

переглядів: 207 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *