Продовжуємо публікацію серії віртуальних виставок «Письменники короновані словом». Сьогодні знайомимо вас з Юрієм Андруховичем.
Юрій Андрухович — знакова постать сучасної української літератури, провідний український поет, прозаїк, есеїст, один із засновників постмодерністської течії в українській літературі, яку умовно називають «станіславським феноменом». Західна критика визначає Андруховича як одного із найяскравіших представників постмодернізму, навіть порівнюючи його за значимістю у світовій літературній ієрархії з Умберто Еко. Його твори перекладені польською, англійською, німецькою, французькою, російською, угорською, фінською, шведською, іспанською, чеською, словацькою мовами й мовою есперанто.
Прозовий доробок письменника складається з романів: «Рекреації» (1992), «Московіада» (1993), «Перверзія» (1996), «Дванадцять обручів» (2003), «Таємниця» (2007). А також книг есеїв: «Дезорієнтація на місцевості» (1999), «Диявол ховається в сирі» (2006), «Лексикон інтимних міст» (2011), «Тут похований Фантомас» (2015), «Коханці Юстиції» (2018).
Андрухович Ю. Лексикон інтимних міст: довільний посібник з геопоетики та космополітики. — 3-тє вид. — Чернівці: Meridian Czernowitz, 2016. — 434 с.
«Лексикон інтимних міст» — найбільший за обсягом твір Юрія Андруховича. Невтомний мандрівник Україною, Європою, Америкою, автор розповідає нам 111 історій про 111 міст, з якими йому пощастило пережити щасливі й не дуже, але завжди інтимні — у широкому значенні цього слова — пригоди. Розташовані в алфавітному порядку за географічними назвами, ці різножанрові тексти – від есе й оповідань до віршів у прозі — разом становлять автобіографічний атлас світу письменника. Крім того, кожна «лексиконна» пригода є чітко вписаною не лише у просторові, а й у часові координати, що дає змогу читачеві здійснити слідом за автором 111 приватно-історичних стрибків від середини 60-х років минулого століття до наших днів. Навряд чи варто очікувати від цього атласу, цього вкрай суб’єктивного «посібника з геопоетики і космополітики» об’єктивних характеристик Києва і Львова, Москви і Варшави, Нью-Йорка і Єнакієвого.
Андрухович Ю. Таємниця. Замість роману. — Харків : Фоліо, 2007. — 478 с.
Мемуарний роман Юрія Андруховича. Письменник у форматі інтерв’ю розповідає про дім, сім’ю, формування смаків і світогляду, зав’язування та розвиток знакових знайомств і стосунків. Ліричний герой, про якого йдеться у романі «Таємниця», прагне свободи та самовираження. Він змінюється залежно від віку, про який йдеться в розділах книги, в кожному з них яскраво помітний ступінь розподілу особистої свободи і несвободи. Спершу він дитина, яка є керованою і залежною у світі дорослих. Пізніше солдат — людина, яка має ще менше влади над своїм життям і смертю. Хронологічно за розділами читач може спостерегти життя автора від дитинства через юність і молодість до зрілості. Епілог замикає кільце і сюжет повертається знову до дитячих років.
Андрухович Юрій. Коханці юстиції. — Чернівці : Меридіан Черновіц, 2018. — 304 с.
«Коханці Юстиції» — паранормальний роман, у якому окремі життєписи з притаманною автору композиційно-стилістичною майстерністю об’єднуються в художню цілість і аж волають про восьми-з-половиною-серійну кінематографічну реалізацію. Родинно-побутові і політичні вбивства, зґвалтування і грабунки, розбещення малолітніх і загадкове відокремлення голови, ідейні зради і зради заради ідеї, закладені різним дияволам душі й не завжди справедливі, але часто жахливі покарання. Чого ще треба, щоб читач відчув себе благим і з насолодою усвідомив свою моральну перевагу над нещасними коханцями примхливої Юстиції? Та вже — за старою доброю традицією — й над автором, якому спало на думку увічнити таких пропащих істот.
переглядів: 764
