Сьогодні вашу увагу я хочу звернути на творчість Василя Стефаника, а саме його новелу «Камінний хрест», яка також є книгою ювіляром 2020 року.
Василь Стефаник — неперевершений майстер соціально-психологічної прози. Він посідає особливе місце серед новелістів української літератури кінця ХІХ початку ХХ століття. Його творчість стала помітною віхою в розвитку української прози і принесла загальне визнання. Максим Горький про нього сказав: «Як коротко, сильно і страшно пише ця людина».
Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871 року в селі Русів на Станіславщині, тепер Снятинського району Івано-Франківської області в родині заможного селянина. Допитливий розум змалечку вбирав народні пісні, казки, легенди, деталі селянського побуту, звичаїв, обрядів мешканців Покуття. Навчався у початковій школ. Під час навчання в гімназіїв 1897 році в чернівецькій газеті «Праця» було надруковано перші літературні спроби Стефаника. Далі продовжив здобувати освіту в університеті на медичному факультеті.
Стефаник-студент бере активну участь у громадському житті рідного Покуття, продовжує публікувати власні статті й художні твори, поступово втрачає зацікавлення медициною і поринає в літературну діяльність. Він автор 72 новел, які привернули увагу літературної громадськості художньою новизною, глибоким та оригінальним трактуванням тем з життя села. Прихильно зустрінуті українським читачем, позитивними відгуками літературних критиків, ще за життя автора, його твори перекладають іншими мовами – німецькою, польською, російською. Помер Василь Стефаник у 1936 році. Похований у Русові поруч із могилою матері.
Новелу «Каміняний хрест» Василь Стефаник написав під враженнями від масової еміграції галицького селянства за океан. Її було надруковано у однойменній збірці, яка вийшла у1900 році і була сприйнята як визначна літературна подія. Новелу «Каміняний хрест» дуже любив і сам письменник, передусім, за яскравий образ Івана Дідуха, розумного і спокійного чоловіка, що втілював у собі душевні драми й долю багатьох добровільних вигнанців з рідного краю.
В основу новели покладено справжній факт, який мав місце в його рідному селі. Cтефан Дідух, односелець письменника, в новелі — Іван, емігруючи до Канади, поставив на своєму полі на пам’ять селу камінний хрест із вибитими іменами — свого і дружини. Цей хрест і понині стоїть на найвищому горбі в гуцульському селі Русові, як пам’ятник страдницькій долі селянина, який усе своє життя тяжко працював і однаково змушений покидати свою ниву, бо вона не спроможна його прогодувати.
Новела Василя Стефаника «Каміняний хрест» заставляє нас замислитися над сенсом життя, над долею України і своєю власною долею. Немає на світі другої України, немає другого Дніпра, а рідна земля і в жмені мила, і кожна травинка свій корінь має. Тому, треба нам всім разом розв’язувати існуючи проблеми і творити щастя на своїй прабатьківській землі.
В книжковому фонді бібліотеки є твори Василя Стефаника. Запрошуємо до бібліотеки та знайомства з його творчістю.
Зав. відділом обслуговування Котенко О.І.
переглядів: 1,829
