За що б не брався Д. І. Яворницький — це завжди було пристрасно і натхненно. Він здавався невтомним, а його енергія невичерпною. У кожному своєму починанні, долаючи тисячі перешкод, проблем і несприятливих обставин, учений досягав найвищих результатів. Наукові праці академіка Яворницького залишаються актуальними і нині. Вони стали наріжними у становленні та розвитку української історіографії запорізького козацтва.
Великий знавець історії Січі, Д.І. Яворницький розумів прогресивну роль запорізького козацтва. Запоріжжя привертало його увагу мужністю, героїзмом і патріотизмом волелюбних звитяжців.
Захопившись історією козаччини Дмитро Іванович побував у місцях де жили і боролися запорізькі козаки. Запорізькі землі він обійшов уздовж і впоперек, побував і у нас, на Покровщині. Свідченням цього є його праця «Запорожье в остатках старины и преданиях народа». В цій книзі є розділ присвячений нашому краю, перебуванню Д.І. Яворницького в маєтках В.Й. Гладкого, Леонтія Синьогуба, Ф.І. Міхєєва.
В нашому краю Дмитро Іванович записав багато казок, пісень, дум, назв балок, курганів, спілкувався з простими людьми.
Крім всього цього на західній околиці села Олександрівка Дмитро Іванович робив археологічні розкопки. Ним було відкрито поселення людей бронзового віку. Воно знаходилося на горі біля переливної греблі на річці Вовчий.
Про перебування Д.І. Яворницького на Покровщині можна прочитати і в книзі письменника Івана Шаповала «В пошуках скарбів».
Д.І. Яворницький знакова постать для Дніпропетровщини.
У 1902 р. Дмитра Яворницького, вже знаного дослідника запорозької старовини, запросили очолити Катеринославський обласний музей ім. О. М. Поля. Сьогодні це Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького.
З ім’ям академіка Д. Яворницького пов’язане становлення та розвиток архівної справи на Катеринославщині. Він пройшов шлях від користувача-дослідника архівів до завідувача Катеринославським губернським архівним управлінням.
Завідував кафедрою українознавства в університеті.
Дмитро Яворницький є яскравим прикладом самовідданого служіння історичній науці, беззастережної відданості рідній минувшині. Це був діяльний історик: патріот, який не на словах, а на ділі зробив усе від нього залежне для відродження історичної пам’яті про Запорізьке козацтво, науковець, який проявив себе практично у всіх напрямках козакознавства.
Співець козацької вольності по праву заслужено носив ім’я славетний козацький батько.
Зав.відділом обслуговування Котенко О.І.
переглядів: 1,007
