Небоженко Володимир Павлович

Краєзнавство

Живе у Дніпропетровську видатний майстер – відомий скульптор, член Спілки художників України, народний художник Володимир Павлович Небоженко. Він – наш земляк, шанована людина, яка своєю малою батьківщиною вважає Покровське (хоча народився в селі Богданівка на Васильківщині). Тут учився, зростав. Тут йому відкривав таємниці мистецтва вчитель-наставник Григорій Олександрович Шабрат. А пізніше, звичайно, були ізостудія Палацу культури імені Ілліча у Дніпропетровську, художнє училище, Київський державний художній інститут.

Першою значною роботою Небоженка став пам’ятник першому наркому охорони здорев’я Миколі Семашку, який встановлено біля обласного тубдиспансеру. Потім був добре відомий монумент знаменитому льотчикові Валерію Чкалову, який встановлено у парку ім. Лазаря Глоби, що в Дніпропетровську. Третьою визначною роботою Володимира Павловича є скульптурна група – пам’ятник  воїнам 152-ї стрілецької дивізії, встановлений до 40-річчя Перемоги на житловому масиві Червоний Камінь в районі форсування Дніпра під час Великої Вітчизняної війни. Вагоме місце у художньому доробку митця займає пам’ятник молодому Тарасові Шевченку, встановлений у сквері напроти Дніпропетровського драматичного театру, що носить ім’я поета. За основу для свого пам’ятника Небоженко взяв автопортрет, який Шевченко написав у 24-річному віці, невдовзі після викупу Кобзаря з кріпацтва. Цікава й історія створення цього пам’ятника, співавтором якого є архітектор В. Положій. Пам’ятник був відкритий у річницю незалежності України і дуже сподобався тодішньому президенту Леонідові Кравчуку. А фахівці столичного музею Т. Г. Шевченка визнали його «новим словом у створенні Шевченкіани» і просили передати бронзову копію, аби встановити поряд із оригіналом автопортрета. Це велика честь як для митця так і для міста. З нагоди святкування Дня міста 2002 року визначною подією стало відкриття у центрі Дніпропетровська пам’ятника «почесному громадянину номер один міста Катеринослава», степовому Колумбу – Олександру Полю. Видатний наш земляк, автором пам’ятника якому є також Небоженко, не тільки відкрив багатства надр нашого краю, зокрема поклади залізної руди Кривбасу, а й поклав початок їх видобутку, започаткувавши еру індустріального розвитку регіону.

За 30 років творчої діяльності В. П. Небоженко створив портретну галерею образів: наших сучасників, учасників революційних подій та Великої Вітчизняної війни, письменників. Та не лише відомих історичних особистостей увіковічнює Володимир Павлович – близькі його серцю і земляки-хлібороби, серед яких він виріс. З великою теплотою створив скульптор образ матері Фросини Кирилівни, яка сама виростила і виховала чотирьох дітей, голови колгоспу «Победа», Героя Соціалістичної Праці Івана Григоровича Кісенка, рядових сільських трудівників. Створені Володимиром Небоженком пам’ятники та погруддя прикрашають нині вулиці, сквери, експозиції музеїв багатьох міст і сіл України. А меморіальну дошку видатному театральному діячеві і режисеру Лесю Курбасу (теж робота В. П. Небоженка) встановлено у центрі Відня (Австрія). Художник Небоженко – учасник багатьох виставок, голова скульптурної секції Спілки художників Дніпропетровська.

У 2008 році покровчани на знак подяки своєму видатному землякові встановили меморіальну дошку на фасаді приміщення, де колись була школа, в якій навчався майбутній скульптор. Виступаючи на цих урочистостях, Володимир Павлович сказав: «Куди б вас не закинула доля, завжди пам’ятайте про свій батьківський дім. Бо слова Василя Симоненка “Все на світі можна вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину”, як підтвердило життя, дійсно є пророчими. Моя любов до своєї малої Батьківщини – Покровського краю – допомагає мені жити і надихає на творчість».

Сергій Колісник, Геннадій Мицик, «Покровський край», 7 травня 2011 року.

переглядів: 10 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *