ШТЕПЕНКО Олександр Павлович

Краєзнавство

Олександр Павлович Штепенко народився 10 жовтня 1904 року в селі Великомихайлівка Покровського району. В юні роки присвятив життя авіації. У 1937 році у важких зимових умовах здійснив трансарктичний переліт через весь радянський сектор Арктики. За героїзм був удостоєний Ордена Трудового Прапора.

У 1942 році бойовий літак, на якому О. П. Штепенко був штурманом, здійснює два спеціальні перельоти на Захід для встановлення контактів з командуванням союзників.

Другий переліт через лінію фронту відбувся в червні 1942 року, коли наша спеціальна урядова делегація зустрічалася з Президентом США у Вашингтоні. За успішне виконання винятково складного й небезпечного перельоту О. П. Штепенко було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Штурман ескадрильї 746- го авіаційного полку 3-й авіаційної дивізії авіації далекої дії, майор. Народився 10.10.1904 в селі Великомихайлівка Покровського району Дніпропетровської області в селянській родині. Закінчив 7 класів. Разом з батьком працював покрівельником висотних споруд. Обидва були знатними майстрами по перекриттю дахів не тільки на Дніпропетровщині, а й у сусідніх прилеглих районах інших українських областей. У Військово – Морському Флоті з 1926 року. У 1927 році закінчив електромінну школу за фахом «радист». До 1933 року служив у авіачастині в Севастополі. Потім жив у Москві, працював у науково -дослідному інституті проблем Півночі, часто літаючи на арктичних трасах. За освоєння Півночі удостоєний двох нагород. У 1939 році закінчив Курси вищої підготовки штурманів при Військово -повітряної інженерної академії. Учасник радянсько – фінської війни 1939-40 років. Здійснив 15 вильотів на бомбардування військових об’єктів супротивника, за що був нагороджений орденом Червоного Прапора.

На фронтах Великої Вітчизняної війни з липня 1941 року. Служив в авіації дальньої дії. У серпні 1941 року в екіпажі командира авіагрупи М.В.Водопьянова Штепенко був прапор – штурманом одного з нальотів радянських бомбардувальників на Берлін і, стартувавши з фронтового аеродрому, точно вивів групу на фашистську столицю, першим завдавши удару по її військових об’єктах. В одному з бойових вильотів восени 1941 року Штепенко здійснив унікальний штурманський подвиг. Він примудрився при сильному бічному вітрі покласти 10 бомб точно по довжині рухомого ешелону з боєприпасами! Такої гросмейстерської точності не досягав більше ніхто. Штурман ескадрильї 746- го авіаполку далекої дії капітан Штепенко А.П. до кінця квітня 1942 скоїв 28 бойових вильотів на бомбардування військово – промислових об’єктів у глибокому тилу противника, в тому числі столиці гітлерівської Німеччини Берліна і Кенігсберга ( нині Калінінград – обласний центр). У травні 1942 року капітан Олександр Штепенко в якості штурмана екіпажу ( командир майор Пусеп Е.К., другий пілот капітан Обухів В.М., другий штурман капітан Романов С.М.) на бомбардувальнику «ТБ-7» брав участь у виконанні урядового завдання з доставки радянської делегації на чолі з міністром закордонних справ СРСР В. М. Молотовим в США ризикованим маршрутом через Німеччину, Північне море, Атлантику, з проміжними посадками в Шотландії, Ісландії і Канаді. Повернення з Америки виявилося ще важчим. Між Ньюфаундлендом і Гренландією літак потрапив у складну метеорологічну обстановку. Почалося його обмерзання, пропав зв’язок. Літак пробивався наосліп. Але навігаційний «бог» А.П.Штепенко жодного разу не ухилився від правильного курсу. 12 червня 1942 унікальна історична місія благополучно завершилася на центральному аеродромі Москви.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 червня 1942 за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько – фашистським загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм майору Штепенко Олександру Павловичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» ( № 596).

До переможного, 1945 року, штурман 3-й бомбардувальної авіаційної дивізії дальньої дії А.П.Штепенко продовжував свою бойову справу, яка закінчилася тільки після капітуляції ворога. Після війни відважний льотчик продовжував службу у ВПС СРСР. З 1955 року полковник Штепенко А.П. – В запасі. Жив у Москві. Помер 15 січня 1972. Похований у Москві на Введенському кладовищі (ділянка 29).

Нагороджений 3-ма орденами Леніна (20 червня 1942; 6 грудня 1949; 26 лютого 1953), 3-тя орденами Червоного Прапора (21 березня 1940; 1942; 3 квітня 1947), орденами Олександра Невського (№ 19518 від 28 травня 1945), Вітчизняної війни 1- го ступеня ( 1943), Трудового Червоного Прапора ( № 2178 від 1937 р.), Червоної Зірки (3 листопада 1944), медаллю «За трудову відзнаку» (1940), іншими медалями. На батьківщині Героя – в ​​Великомихайлівці, його ім’ям названа вулиця, а на фасаді будівлі школи встановлено меморіальну дошку.

О.П. Штепенко є автором двох книг , читаємо онлайн:

Особливе завдання. Записки штурмана. Москва, 1944;
“На дальнем бомбардировщике” 1945г.

Особливе завдання. Записки штурмана.

переглядів: 19 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *