Народився у селі Зарічне Покровського району у сім’ї колгоспника 24 травня 1937 року. У 1951 році закінчив Катеринівську семирічку, працював на різних роботах у колгоспі. Після закінчення Межівського СПТУ трудився причіплювачем, трактористом Мечетнянської МТС, у колгоспі ім. Кірова – бригадиром, головним агрономом, заступни-ком голови колгоспу, секретарем парторганізації. Закінчив Кіровоградську радпартшколу, Дніпропетровський сільгоспінститут. Обирався головою Романківської сільради. У грудні 1971 року І.В. Копичая обирають головою колгоспу “Дружба”. Прийняв господарство майже з мільйонним боргом, а через два роки за те, що “витяг” колгосп з відстаючих, отримав свій перший орден Трудового Червоного Прапора.
Іван Васильевич завжди тримав руку на пульсі життя. З перших років свого головування взявся за реконструкцію ферм, механізував усі трудомісткі процеси у тваринництві і рослинництві, інших підрозділах, побудував новий тік, кормосховища, запровадив чіткий облік. Сам учився і колгоспників та спеціалістів учив виробляти продукцію не будь якою ціною, а з мінімальними затратами. Вся продукція, яка вироблялася у “Дружбі”, мала мінімальну собівартість, всі підрозділи були прибутковими. З прибутками працює тепер уже товариство з обмеженою відповідальністю і сьогодні. Воно є школою передового досвіду ефективного ведення сільгоспвиробництва.
За особливі заслуги перед Українською Державою, за вагомий особистий внесок у розвиток сільського господарства у 2002 році Івану Васильовичу Копичаю присвоєно звання Героя України та вручено орден Держави під номером 50. Він перший в Україні керівник агроформування, якому вручено цю найвищу державну нагороду.
переглядів: 14
