«Історія однієї світлини». Твори учасників конкурсу

Щорічні літературні конкурси які проводить наша бібліотека спільно з поетичним клубом «Ліра» стали гарною традицією в культурному житті нашої громади. Цьогоріч наш конкурс відбувся в незвичайних умовах воєнного часу. Але він зібрав широке коло учасників різного віку, які надали свої роботи як поетичні, так і письмові. Про те, хто став переможцем в конкурсі «Історія однієї […]

переглядів: 71 

читати далі

Валентина Щусь. Дві мами

Зворушує ця фотокартка,якій сорок років давно,на ній дуже милі дівчатка,неначе в старому кіно.Ховають обличчя смішинки,в обох платтячка до колін,ногами не топчуть й травинки —занадто високий ослін.Далеко було до розлукище тим, закосиченим, двомі їх переплетені рукиговорять, що добре разом.Та всохла вже акаціїна,стояв під якою паркан,одна небайдужа людинаописує двох своїх мам,рядками, разками намиставінчає світлину стару,щоб їх повернути […]

переглядів: 50 

читати далі

Валентина Чепурко. Пада дощ мов іржа

Пада дощ мов іржа, пада зло на міста і на села,І будинків хребти похилилися аж до землі,Віднеси у пітьму всі думки мої, ніч, невеселі,Віднеси і сповий і все зло ти сповий взагалі.Хтось кордони змінив і панує зловіще багаття,Поміж сивих руїн і забутих дитячих речей,Розірвали і шлях, і життя українців на шмаття,І тягар надважкий аж звисає […]

переглядів: 51 

читати далі

Ірина Фінчук-Цвіркун. Марійка

З Марійкою ми познайомилися ще задовго до нашого народження. Як-то здавна заведено в селі, появу нових жителів на світ чекали і старі, і малі. Чомусь усі вирішили, що моя майбутня подруга буде старшою від мене. «Народ скаже, як зав’яже», — стверджує одне народне прислів’я. Тому не дивно, що Марія народилася на світ на одиннадцять днів […]

переглядів: 50 

читати далі

Дар’я Фінчук. Подвиг героя

У школі нам багато розповідали про ветерана другої світової війни Шульгу Василя Антоновича. Мені стало цікаво дізнатися більше про подвиг шанованого мешканця Покровщини. — Що ти, Алінко, я особисто не була знайома з ним, але знаю, як тобі допомогти,— відповіла моя бабуся, коли я попросила її розповісти мені про ветерана Шульгу. Вона відкрила стару скриню […]

переглядів: 44 

читати далі

Ядвіга Сонячна. Зародження життя

На вигляд я ще досить малесенька крапля. Але я вже все відчуваю й чую. Я міцно прикріпилася до тіла матусі в очікуванні формування мого власного тіла, та й, врешті-решт, формування мене — як особистості. Я чую як моя матуся гладить мене зовні й звертається ніжно: «Сашко! Сиди там тихо, але тримайся міцненько. Нам ще з […]

переглядів: 44 

читати далі

Микола Різниченко. Ми поспішаємо, а пам’ять не прощає

Я дивлюсь на фотознімки залишені,Нам, батьками, із тих ще часів.Почуття суперечливі, змішані,Чому жити тоді я спішив.          Я стою поруч мами усміхнений,         А навколо велика рідня.         Я проблемами ще не обвішаний,         Лиш чекаю наступного дня. Принесе він, напевно, цікаве щось.Мама хліб у печі спече.Тато зробить мені санчата.І вірьовочку черезплече.          Я вже потім про все […]

переглядів: 36 

читати далі

Юрій Ніколаєнко. Як Вовча колись розливалася

У повсякденному житті, коли вода є в достатній кількості, ми не замислюємося про її важливість для людини. Бо, як кажуть, ось вона, пий скільки душа бажає. Насправді ж, без води не можливе життя на Землі. Вода — це життя, й інколи її одна краплина рятує від смерті. А іноді вона виливається в грізну стихію, непідвладну […]

переглядів: 43 

читати далі

Юрій Ніколаєнко. Велике прання

Тато й мама на роботі,А у нас свої турботи.Мила дружня парочка,Сестрички-господарочки.Замала іще СвітланкаІ доросліша Тетянка. Мов у річці каченята,Знай хлюпочуться дівчата.Не ледащо — ми чистюлі!Миєм ложки і кастрюлі,Все відбілим, відперемоЧистоту ми збережемо. Любим маму рідну й тата,Допоможем їм завзято!Гріє літнє сонечко —Сміються мої донечки.Щасливі дітки-квітонькиСестриченьки-лебідоньки. Що вас в житті, ген там, чекаєГосподь один, мабуть, лиш […]

переглядів: 32 

читати далі

Наталія Макотер. Як я побувала корифеєм українського театру

Колись, як була я ще молодою і красивою, а точніше студенткою Київського інституту культури, траплялося зі мною багато цікавих пригод. Хоча… Моя п’ята точка пригоди собі знаходить постійно, тільки тепер звідкись у мене в голові вилізла якась буркотлива бабуська, що постійно намагається втихомирити ту «поціновувачку пригод», тож «авантюрні халепи» зі мною трапляються знааачно рідше. Інколи, […]

переглядів: 24 

читати далі