О, мово рідна, слово рідне!

Новини

9 листопада в Україні відзначається державне свято — День української писемності та мови. Воно було започатковано 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

День української писемності та мови, свято, коли у нас є нагода вклонитися Слову в його красі та виразності, влучності та розмаїтті. Мова, душа нації, як величний Дніпро, увібрала крапельки, струмочки, потічки слів, приказок, думок, текстів, живого спілкування. Мова – символ свободи, отже державності народу. В національній державі ототожнюється держава, нація, мова.

За православним календарем у цей день вшановують пам’ять преподобного Нестора-літописця який був основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря. Він є автором найдавнішої пам’ятки історіографії та літератури українців — «Повісті минулих літ», яка була завершена близько 1113 року. Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань.

Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Традиційно в День української писемності і мови в державі покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою, стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика — конкурс проводиться за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів. Щорічно у ньому беруть участь понад 5 млн знавців української мови з 20 країн світу.

З 2000 року до свята в прямому ефірі «Українського радіо» транслюють «Диктант національної єдності», який може написати кожен бажаючий. І його варто сприймати не як екзамен, а як всесвітній флешмоб, акцію єднання навколо української мови, коли по всій планеті одночасно українці гуртуються навколо рідного слова і у прямому ефірі пишуть радіодиктант.

Мова й писемність є факторами, що утворюють культуру. Якщо у людей відібрати право або можливість говорити рідною мовою, то це буде найважчим ударом по їхній рідній культурі. Якщо в людини відібрати книги рідною мовою, то вона втратить найважливіші скарби своєї культури.

Кожна епоха дарує людству нові винаходи й відкриття. Але найбільшим було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому.

Рідна мова — та, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями. «Без мови немає народу, як сонця без сяйва й тепла», — казав С. Шелунін. Кожен народ відбувся тоді, коли усвідомив себе у рідному слові.

Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. На ній говорить понад 45 млн. людей, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Із погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики.

Топ-10 цікавих фактів про українську мову

  1. Найбільше перекладений літературний твір — «Заповіт» Т.Г. Шевченка: 147 мовами народів світу.
  2. Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово «вороги» — «вороженьки».
  3. Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера «п»; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера «ф» — найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків прийшли в українську мову з інших мов.
  4. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер. Це слово «дихлордифенілтрихлорметилметан» — назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками.
  5. Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них — кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний, існує також в граматиках латини, грецької мови та в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).
  6. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду: теля, кошеня, собача, пташеня, чаєня.
  7. Сучасна українська мова налічує, згідно зі словником Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.
  8. Офіційно вважається, що після видання «Енеїди» Котляревського українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.
  9. В українській існує три форми майбутнього часу! Проста, складна і складена. Майбутній час першої особи однини недоконаного виду в українській має іншу форму без префікса: знатиму, говоритиму, робитиму тощо.
  10. Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?»

Наша мова — то багата скарбниця духовних надбань народу, життєвого досвіду, праці і творчості багатьох поколінь. У її глибинах — філософський розум, витончений естетичний смак, поетичне чуття, сила надзвичайної чутливості до найтонших переливів людських почуттів і явищ природи. Та разом із тим мова є своєрідним оберегом звичаїв і традицій, запорукою інтелектуального зростання та поступу народу.

Пізнання світу через національне слово надзвичайно важливе. Рідну мову слід оберігати як своє майбутнє, пам’ятаючи про першозначення її, як безсмертя українського духу, її рятівну, очищаючу, цілющу, відроджуючу властивість. Античні мудреці казали: «Говори — і я тебе побачу». Якими побачить українців світ — залежить від самих українців. Ми хочемо бути багатомовними та багатознаючими, хочемо належати людству, а для цього маємо засвітитися любов’ю до рідної мови.

Зав. відділом обслуговування Котенко О.І.

переглядів: 138 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *